До Дня етнографа в Грузчанській сільській бібліотеці-філії проведено захід: етногодина "З бабусиної скрині".
17 липня кожного року Україна відзначає #День_етнографа
Етнографія - суспільствознавча наука, об'єктом дослідження якої є народи, їхня культура, побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства. Етнографи - люди, які вивчають цю науку.
Дата 17 липня обрана не випадково, а на честь дня народження всесвітньо відомого мандрівника та етнографа українського походження - Миколи Миклухо-Маклая. В цьому році 180 років від дня його народження. Походив Микола Миклухо-Маклай із козацького роду Миклух. Здобув світове визнання завдяки багаторічному вивченню корінного населення Океанії, зокрема папуасів.
До Дня етнографа в Грузчанська сільська бібліотека-філія проведено захід: етногодина "З бабусиної скрині".
Оформлена тематична книжкова виставка, на якій представлено: збірники українських народних дум, української обрядової поезії, українського народного вбрання, української народної іграшки, страв української кухні, посібник із українознавства, науково-популярна література традиційної культури українців та добірка українських народних казок.
Народні казки є важлим джерелом етнографії. Українська народна казка - це не просто вигадка, а безцінний етнографічний документ, який містить деталі народного побуту, ремесел, вірувань. Через сюжети казок можна вивчити традиційне житло, одяг, їжу та моральні цінності наших предків.
Учасники заходу з задоволенням:
читали народні казки, брали активну участь у тематичній вікторині,
здійснили "подорож у давнину" в нашій музейній кімнаті.
Українська хата - то маленький всесвіт, в якому жили та частиною якого відчували себе наші предки, місце, де горить родинне вогнище, в якому все на своєму місці.
У першу чергу привертає увагу піч - символ неперервності життя, персонаж фольклору. Піч у Україні - споруда з цегли або каменю, призначена для опалення приміщення, приготування їжі, випікання хліба і як тепле спальне місце. Біля печі хатні предмети - коцюба, хлібна лопата, рогачі. На припічку затула, горщики, праска-жаровник. Біля печі лава, на ній - пікна діжа, дерев'яні ночви, копистка, качалка, макогон та інші, на жаль, забуті, але цікаві предмети побуту наших предків. Пікна діжа ніколи не виносилася з хати, не позичалася, вона вважалася святою і недоторканою, бо народжувала найсокровенніше - хліб. Поряд мисник, на якому стоять: миски, полумиски, макітри, горнята, куманець тощо. На покуті висять ікони. Обов'язковим у хаті був стіл, накритий вишитою скатертиною, ліжко з вишитими подушками. Поряд колиска, скриня для зберігання одягу, полотна, рушників. Домоткані доріжки, жіночий одяг, вишиті рушники.
Куточок українського побуту - ткацький верстат, прядки, веретено, гребінки, щітки. 
Протягом віків створилася ціла система звичаїв, обрядів, ритуалів. У кожній селянській хаті обов'язково мали бути: піч, стіл і пікна діжа, бо "без столу, печі, діжі - немає житла і їжі".
Така, здавалося б, невеличка селянська хата вміщувала в собі багато цікавих речей, предметів побуту. Хата, збудована дідовими руками, разом із садком, вишнями, ставком, землею і небом - є найпершим і найсильнішим оберегом для українського народу.
Захід пройшов цікаво, змістовно, у дружній. атмосфері.
Дякую всім учасникам заходу - ви найкращі.
