ВІД КРОЛЕВЦЯ — ДО МІЖНАРОДНИХ МИСТЕЦЬКИХ ВИСТАВОК: ІСТОРІЯ ЄЛИЗАВЕТИ НЕРОВНІ
Коли талант має сміливість розвиватися, він не знає кордонів. А коли за плечима — рідне місто, кожне професійне досягнення стає особливо цінним для всієї громади.
У День молоді Кролевецький міський голова Віктор Лехман зустрівся з нашою землячкою — художницею Єлизаветою Неровнею. Її історія — це приклад того, як дитяче захоплення може поступово перетворитися на професійний шлях, власний стиль і мистецьке ім’я, відоме далеко за межами України.
Єлизавета народилася 13 вересня 2003 року у Кролевці. Саме тут почалося її знайомство з мистецтвом, яке згодом стало невід’ємною частиною життя. Ще змалку вона відчувала потребу не просто малювати, а через творчість передавати свої емоції, бачення світу та власне ставлення до нього.
Після переїзду до Києва Єлизавета продовжила навчання у загальноосвітній та художній школах, а у 2023 році здобула професійну освіту за спеціальністю «Графічний дизайн». Однак отримані знання стали для неї не завершенням навчання, а фундаментом для пошуку власного художнього шляху.
І цей шлях виявився справді особливим.
КОЛИ КАРТИНА ВИХОДИТЬ ЗА МЕЖІ ПОЛОТНА
Сьогодні Єлизавета працює з аквареллю, олійним живописом і змішаними техніками, особливу увагу приділяючи світлу, деталям, настрою, реалістичності та емоційному наповненню образу.
Але головна особливість її творчості — авторська методика «Обсяг за межами картини» (Space. Beyond the Canvas).
Її суть — у тому, щоб не обмежувати мистецький твір площиною полотна. Фактурні матеріали, тканина, структурні пасти, декоративні елементи та інші предмети стають частиною композиції, створюючи реальний фізичний об’єм.
У результаті картина перестає бути лише зображенням.
Вона набуває простору.
Її можна побачити по-різному залежно від освітлення та кута зору. Окремі елементи буквально виступають над поверхнею, створюючи ефект присутності. Саме тому роботи Єлизавети хочеться не просто розглядати — біля них хочеться зупинитися, придивитися ще раз і відчути, як зображення переходить у тривимірний простір.
Її власна формула творчості звучить просто і водночас дуже промовисто: картина не закінчується на полотні — вона виходить у простір.
ВІД ПЕРШИХ ПРОЄКТІВ — ДО МІЖНАРОДНОГО ВИЗНАННЯ
Професійний творчий шлях Єлизавети розпочався ще в юному віці.
У 2021 році вона долучилася до мистецького проєкту «Метелики», створюючи великі декоративні об’єкти для дитячого парку «Дракони та динозаври».
У 2022 році працювала художницею-муралісткою в межах мистецького проєкту «Мрія», присвяченого легендарному українському літаку Ан-225.
А вже з 2024 року Єлизавета співпрацює з Samovar Gallery, створює акварельні роботи та активно бере участь у виставкових проєктах, спрямованих на популяризацію сучасного українського мистецтва.
Її виставкова географія сьогодні вражає для такої молодої художниці.
У 2023 році в Києві Єлизавета взяла участь у виставці Art Lego of Ukraine, представивши роботу із зображенням центрального храму столиці, створену мастихіном. Фактура полотна нагадувала поверхню, складену з маленьких деталей конструктора.
У травні 2025 року її роботи «Мить дитинства» та «Соняхи» були представлені на міжнародній мистецькій виставці до Міжнародного дня музеїв у меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини в Києві.
У червні 2025 року — міжнародна виставка «Format A4» у Кракові. Саме цей період став важливим етапом у пошуку й активному розвитку об’ємної техніки Єлизавети.
Наступним міжнародним майданчиком стала Аліканте, Іспанія, де на виставці «Connecting Art — Connecting People» художниця представила роботу «Свіжа білизна». У ній справжня тканина, пришита до полотна, та декоративні елементи, створені з пофарбованих сірників, перетворили звичайний сюжет на об’ємну мистецьку історію.
А у 2026 році — Даллас, США та виставка Art Dog Show, де Єлизавета представила серію анімалістичних робіт і картини, у яких образи собак поєднала з композиційними рішеннями, натхненними творчістю відомих художників.
Київ — Краків — Аліканте — Даллас.
Для когось це просто назви міст на виставковій афіші.
Для Єлизавети — етапи професійного шляху, який розпочався у Кролевці.
НЕ ЛИШЕ СТВОРЮВАТИ — А Й ДІЛИТИСЯ
Важливо й те, що Єлизавета поступово переходить від власного творчого пошуку до передачі знань іншим.
Сьогодні її вже запрошують не лише на виставки та мистецькі проєкти. Своїм досвідом, техніками та практичними напрацюваннями вона готова ділитися з тими, хто прагне професійно розвиватися у мистецтві.
У 2026 році Єлизавета заснувала дитячий творчий клуб у Польщі, самостійно розробила авторську програму, організовує заняття, проводить майстер-класи та художні уроки для дітей різного віку.
Для неї навчання — це не просто передача техніки. Це можливість допомогти дитині побачити форму, відчути матеріал, не боятися експериментувати та поступово знайти власну художню мову.
І, можливо, серед тих, кого сьогодні навчає Єлизавета, завтра також буде хтось, чия творчість вийде далеко за межі одного міста чи навіть однієї країни.
КРОЛЕВЕЦЬ, ЯКИЙ ЗАВЖДИ ЗАЛИШАЄТЬСЯ В СЕРЦІ
Під час зустрічі ми говорили не лише про мистецтво.
Говорили про натхнення, професійний розвиток, нові проєкти, міжнародні виставки, про сміливість шукати власний шлях і про те, наскільки важливо молодим людям не боятися мріяти.
Бо шлях Єлизавети — це не історія про миттєвий успіх.
Це історія про поступовість: захоплення → освіта → експерименти → пошук власної техніки → перші проєкти → виставки → міжнародні майданчики → власні учні.
Саме так формується професіонал.
Особливо приємно, що під час зустрічі Єлизавета подарувала Кролевецькій громаді свою картину.
Для громади це не просто мистецький твір. Це своєрідний міст між минулим і майбутнім, між містом, де почалася історія художниці, та світом, у якому сьогодні звучить її ім’я.
Це частинка її душі, творчого бачення і любові до рідного Кролевця.
Єлизавета продовжує працювати над новими серіями картин, розвивати авторську методику, брати участь у міжнародних виставках і представляти сучасне українське мистецтво за кордоном.
А для Кролевця її історія — ще одне нагадування: талановита молодь є нашою найбільшою інвестицією у майбутнє громади.
Можна народитися у невеликому місті, але мріяти масштабно.
Можна почати з аркуша паперу, пензля і першої дитячої роботи — а згодом представляти власне мистецтво у Києві, Кракові, Аліканте та Далласі.
Головне — не зупинятися.
Єлизавето, бажаємо нових творчих ідей, сміливих експериментів, натхнення, цікавих мистецьких проєктів і нових виставок, які відкриватимуть світові українське мистецтво, а Кролевцю — нашу талановиту землячку!
Пишаємося, що серед тих, хто сьогодні творить сучасну Україну, є і наша молодь — талановита, смілива, наполеглива та готова виходити за межі можливого.
Посилання на активні сторінки Єлизавети в соц мережах:
https://www.facebook.com/share/1Bok1MSHPs/?mibextid=wwXIfr
https://www.instagram.com/art.be.liza?igsh=bDdmaWV4Mm1wZDRw
