Кажуть: стрес шкодить травленню. Так! Розповідаємо, що з цим робити
Одразу до поганих новин: шлунково-кишковий тракт (ШКТ) страждає від стресу не
менше за мозок та інші системи нашого організму. Наслідки трапляються різні: від
неприємної діареї до серйозного синдрому недостатності харчування (мальнутриції)
— стану, за якого організм не засвоює необхідні поживні речовини з їжі.
Але є й хороші новини: симптоми розладу можна своєчасно помітити і швидко
виправити, поки це не стало катастрофою.
Разом із національною консультанткою UNICEF з харчування Анастасією
Голобородько розбираємося, як стрес впливає на систему травлення, які процеси він
викликає, чим вони загрожують та що з цим робити.
Як стрес впливає на травлення та ШКТ загалом?
Стрес (а також тривожність, гіперзайнятість та перенавантаження)
завжди впливають на травлення — баланс дуету кишківник-мозок порушується. І це
дещо серйозніше, ніж здається на перший погляд.
По-перше, надниркові залози викидають у кров два базові гормони стресу — ви їх
добре знаєте — адреналін та кортизол. Вони впливають на мікрофлору кишківника. Як
і вам, важливим для травлення бактеріям не подобається жити в постійному
напруженні, тому вони “самоліквідуються”. Це критично, адже їхня різноманітність та
життєдіяльність підтримують здоров’я всього ШКТ.
По-друге, порушується робота травної системи загалом. Травлення — складний
процес, і для його регуляції в нашому організмі існує окрема нейронна мережа. Вона
відповідає за механічне перемішування їжі, координує скорочення колової
мускулатури рота та всіх сфінктерів у ШКТ для того, щоби забезпечувати поступальне
просування їжі. Також травна нервова система підтримує різноманітне біохімічне
середовище та рівень кислотності всередині кожної секції ШКТ, забезпечуючи
ферментам необхідні умови для нормальної роботи.
Стрес порушує скорочення стінок органів ШКТ і, як наслідок, процес засвоєння їжі.
Відбувається це ось так: рух стінок кишківника порушується, їжа надовго затримується
та недорозщеплюється, скорочується секреція травних ферментів. У результаті ми
отримуємо мальнутріцію — синдром недостатньої поживності харчування (нутрітивно
неповноцінний раціон), який тягне за собою й інші неприємності. На практиці це
означає, що організм недоотримує поживні речовини, які необхідні для здорового
функціонування всіх систем.
А як розпізнати появу проблем зі ШКТ? Які бувають
симптоми?
Перші симптоми, які вказують, що щось йде не так:
здуття;
закреп;
діарея;
випорожнення частіше, ніж 5 разів на день.
Це знак, що вам потрібно щось виправити і стежити за своїм станом.
Драматичні життєві події — як-от втрата роботи, смерть коханої людини, розлучення,
війна — це стрес, який безпосередньо впливає на організм. Окрім процесів, які описані
вище, він також підвищує рівень протизапальних цитокінів — особливих пептидів та
білків, які відповідають за виживання клітин в організмі.
У наших пращурів реакція на стрес часто була викликана фізичною небезпекою,
наприклад, нападом дикої тварини. Коли стається стресова реакція, активуються
цитокіни, які потрібні для загоєння ран. У сучасному світі нам рідко доводиться
зустрічатися з дикими кабанами чи левами, але цей механізм нікуди не зник. Цитокіни
вмикаються, навіть якщо фізичної рани немає — коли ви запізнюєтеся на зустріч або
начальник кричить на вас, бо незадоволений результатами.
Цитокіни — звісно, наші друзі, але коли їх забагато, вони приносять більше шкоди, ніж
користі. Річ у тім, що вони заважають кишківнику відновлюватися, адже останній може
це робити тільки тоді, коли перебуває в розслабленому стані. Механізм схожий на той,
який відбувається в мозку, коли ми спимо — усім треба відпочивати, щоби нормально
функціонувати.
Які захворювання або розлади ШКТ можуть посилитися
через стрес?
Оскільки стрес порушує мікрофлору кишківника, він робить вразливою слизову
оболонку та головних її захисників — імунні антитіла IgA (імуноглобуліни класу А). Це
дозволяє стороннім бактеріям та вірусам потрапляти в кровотік і викликати
запалення. Далі сценарій розвивається непередбачувано — у кожної людини дуже
ситуативно: езофагіт, печія, здуття, гастрит, коліт, синдром подразненого кишківника
(СПК), застій жовчі, зміни в харчовій поведінці, псевдоалергії та інші хронічні
захворювання ШКТ.
Що можна оперативно вдіяти, щоби покращити свій стан?
По-перше, варто прибрати продукти запальної групи: цукор, газовані солодкі напої,
солодкі молочні, алкоголь, надмірну каву, шліфовані та рафіновані каші (кус-кус, біле
борошно, манка, булгур, житній хліб та випічка), інтенсивно смажену їжу, копчення,
а також усі продукти, на які є індивідуальна реакція.
По-друге, треба переглянути меню, ґрунтуючись на гарвардській тарілці харчування .
За її зразком можна робити кожен прийом їжі.
Якщо симптоми зберігаються тривалий час або стан погіршується, за можливості
треба звернутися до лікаря/ки — терапевта/ки або гастроентеролога/гині.
