РОСІЙСЬКИЙ ВПЛИВ НА ФЛАМАНДСЬКІ ПАРТІЇ В БЕЛЬГІЇ
весна 2024
У червні бельгійці голосуватимуть за представників у регіональному, національному та європейському парламентах. Лідирує у виборчих перегонах радикальна сепаратистська партія «Фламандський інтерес», яка не лише виступає за відокремлення Фландрії, але й має найбільшу кількість прихильників Кремля серед своїх представників.
Еволюція та суперечливі альянси фламандського націоналізму.
Фламандський інтерес (Vlaams Belang)
«Фламандський інтерес» — це ребрендинг партії «Фламандський блок», яка розпалася після рішення суду в 2004 році, який засудив партію за расизм. Після реорганізації у «Vlaams Belang» партія продовжила основну філософію свого попередника, проводячи кампанію на сепаратистській та фламандській націоналістичній платформі.
Як і «Vlaams Blok», «Vlaams Belang» спочатку користувалася популярністю серед фламандського електорату і була однією з найуспішніших націонал-популістських партій у Європі. Проте з 2008 року партія зазнала зниження підтримки та членства, що збіглося з внутрішніми суперечками всередині партії та зростанням поміркованого націоналістичного Нового фламандського альянсу (Nieuw-Vlaamse Alliantie, N-VA), який також підтримує незалежність Фландрії . Під нинішнім керівництвом Тома Ван Грікена Vlaams Belang почав відновлювати підтримку населення та повернувся під час федеральних виборів 2019 року. Потяг до ідеї відділення Фландрії від Бельгії сприяв підтримці ідей Путіна щодо сепаратизму в Україні та анексії Криму. Партійці були присутні на так званих референдумах у Криму та виборах у самопроголошеній Донецькій народній республіці (ДНР), але на цьому підтримка російської інтервенції на Заході не закінчилася.
Філіп Девінтер
У червні 2014 року він зробив спільне фото з тодішнім віце-прем'єром Росії Дмитром Рогозіним (Джерело: Humo ).
Філіп Девінтер — перший віце-президент фламандського парламенту, член міської ради Антверпена та спостерігач на російських виборах. Він також є членом і колишнім лідером Партії фламандських інтересів.
Депутат Палати представників Бельгії Філіп Девінтер, який вже був спостерігачем на парламентських виборах у Росії в 2016 році, зазначив, що процес під час президентських виборів 2018 року був краще організований не тільки з технічної точки зору, але й з точки зору організації допоміжних заходів.
У лютому 2017 року він відвідав російську військову базу Хмеймім у Сирії та зустрівся з сирійським диктатором Асадом, назвавши Росію «єдиною країною, яка надає реальну допомогу сирійському народу». [2, Ria.ru]
У 2018 році у складі бельгійської делегації відвідав Ялтинський міжнародний економічний форум у Криму, де планувалося надати 50 млн євро інвестицій для розвитку кримського бізнесу. [3, Ridus.ru]
Філіп Девінтер також працював над відкриттям представництва Автономної Республіки Крим у Брюсселі. За словами бельгійського депутата Філіпа Девінтера, представництво допоможе «організовувати культурні проекти», подолати «негативний порядок денний навколо регіону» і дозволить «європейським бізнесменам реалізовувати бізнес-проекти на півострові». [4, Iz.ru]
У січні 2018 року він був співавтором резолюції про зняття санкцій з РФ, яка була подана до парламенту Бельгії. [5, Gazeta.ru]
У жовтні 2020 року, коментуючи отруєння Навального, він заявив, що не вірить у причетність російської влади, натомість натякнув на причетність «певних сил» із Західної Європи. [6, Rambler.ru]
Джерело: Голос Європи
У березні 2022 року Філіп Девінтер дав інтерв’ю австралійському військовому кореспонденту Метту Вільямсу, яке опублікував на власному YouTube-каналі. Хоча в цьому інтерв’ю Філіп Девінтер засудив дії Путіна і назвав його агресором, він виступив проти жорстких санкцій проти Росії та постачання зброї Україні. [7, Youtube.com]
Бельгійський депутат Філіп Девінтер, представник правопопулістської партії Vlaams Belang, дав інтерв’ю «Голосу Європи» у грудні 2023 року.
Медіаплатформа «Голос Європи» також увійде до майбутнього 14-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії. Про це заявила віце-президент Єврокомісії Вера Йоурова. Наприкінці березня 2024 року уряд Чехії включив цю компанію в національний список санкцій, оскільки чеські спецслужби вважали, що платформа намагалася вплинути на європейські вибори. [9, Irozhlas.cz]
У червні 2014 року він брав участь у парламентській конференції в Москві, яка фінансувалася з російського бюджету під головуванням тодішнього спікера Держдуми Наришкіна. [10, Onderweg.boggermeys.be]
Френк Крейелман
У березні 2014 року Френк Крейелман брав участь у фейковому референдумі в Криму, заявивши, що кожен народ має право на самовизначення незалежно від міжнародного права. Разом з Люком Мішелем і Жан-П’єром Вандерсміссеном, ключовими фігурами Національно-європейської партії (Parti Communautaire National-Européen, PCN), які відомі своїми тісними зв’язками з російською політикою та участю в сумнівних міжнародних виборчих місіях. Їхні дії відображають загальну ідеологію PCN, яка підтримує націоналістичні та сепаратистські рухи, особливо коли вони просувають інтереси Росії.
PCN та її члени, в тому числі Френк Крейелман, Люк Мішель і Жан-П'єр Вандерсміссен, базуються на ідеологічному прагненні створити єдину європейську державу, що простягається від Росії до Атлантичного океану. Ця ідеологія часто включає підтримку геополітичних інтересів Росії та антизахідну риторику, спрямовану на розкол Європейського Союзу та зміцнення Росії як домінуючої сили в Євразії.
Після «референдуму» Крейельман продовжив свою діяльність, ставши «спостерігачем» на так званих виборах у «Донецькій народній республіці» в листопаді 2014 року та знову в 2018 році. Фламандського альянсу також був присутній, про нього ми поговоримо окремо.
Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року в інтерв’ю російському каналу Sputnik News він виступив проти надання зброї Україні, порівнявши в соцмережах вторгнення Росії з бомбардуваннями Сербії НАТО. Він стверджував, що війна була «частково спровокована іноземними силами з геополітичними та фінансовими планами, які не поважають Україну», і що конфлікт виник через «постійне переміщення кордонів ЄС і НАТО на схід». [11, Sputnikglobe.com ]
У своєму профілі у Facebook він публікує статті, які частково виправдовують збройну агресію Росії в Україні та агітують проти військово-технічної співпраці між ЄС та Україною. [12 Facebook.com].
Френк Крейелман, колишній член ультраправої фламандської партії Vlaams Belang у Бельгії, був замішаний у значному шпигунському скандалі, пов’язаному з Китаєм. У звітах детально описано, як Крейелмана нібито завербували китайські спецслужби, щоб впливати на європейську політику на користь Пекіна. Це включало спроби схилити дискусії на чутливі теми, такі як Гонконг, уйгури та енергетична безпека Європи. Його дії нібито координувалися через спілкування з офіцером китайської розвідки на ім’я Даніель Ву, який намагався послабити відносини США та ЄС. [13, Politico.eu]
Скандал було розкрито завдяки спільному розслідуванню провідних міжнародних ЗМІ, зокрема Financial Times, Der Spiegel та Le Monde. Розслідування підкреслило складність справи та її міжнародне значення. Після того, як факти були розкриті, Vlaams Belang швидко дистанціювався від Крейельмана та виключив його з партії. [14, Brusselstimes.com]
Справа Крейелмана також привернула увагу до його брата Стівена Крейелмана, активного однопартійця, який брав участь у подібних діях. Однак Стівен стверджує, що не знав про шпигунський контекст дискусій, ініційованих його братом. [15, Brusselstimes.com ]
