КРОЛЕВЕЦЬКА ГРОМАДА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУТЬ СВОГО ГЕРОЯ — ОЛЕКСАНДРА ПОНОМАРЕНКА.
Сьогодні Кролевеччина з глибоким сумом і невимовним болем провела в останню путь свого земляка, мужнього воїна-захисника — Пономаренка Олександра Васильовича.
Це день, коли важко знайти слова, адже жодні з них не здатні передати біль втрати. Ми попрощалися з Людиною, яка не шукала легшої дороги. Людиною, яка у вирішальний для країни час обрала — стояти. Боротися. Захищати.
Олександр Васильович віддав своє життя за Україну, за її свободу і незалежність, за мирне майбутнє наших дітей, за право кожного з нас жити на рідній землі. Він до останнього залишався вірним військовій присязі та українському народові. Його життєвий шлях обірвала хвороба, однак його подвиг назавжди залишиться в історії громади та держави.
Віддати останню шану Захиснику прийшли рідні та близькі, друзі, побратими, земляки, представники влади та жителі громади. Біля Храму Покрови Пресвятої Богородиці лунали молитви, слова вдячності та щирої скорботи. У кожному серці — біль, вдячність і гордість за нашого Героя.
Олександра Пономаренка поховали усіма військовими почестями на Алеї Пам’яті й Надії у місті Кролевець. Під звуки Державного Гімну України та військового салюту громада віддала останню шану своєму Захиснику, який навіки вписав своє ім’я в історію рідного краю та України.
Особливі слова вдячності — небайдужим мешканцям мікрорайону «Гайовий», які з глибокою повагою провели Героя живим коридором. Квіти, прапори, схилені голови — це була щира народна шана та вдячність.
Ми втратили мужнього Воїна, але ніколи не втратимо пам’ять про нього. Його ім’я, його відданість і жертовність назавжди залишаться в серцях кролевчан.
Щирі співчуття родині та близьким Олександра Васильовича. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі разом із вами.
Нехай Господь дарує сили пережити цю непоправну втрату.
Вічна пам’ять.
Вічна слава.
Вічна шана Герою!
