До 150 річчя з дня народження великого Українця, відомого у всьому світі – Василя Кричевського.
Василь Григорович Кричевський (12.01.1873 (31.12.1872) - 15. 11.1952) український архітектор, художник, графік, заслужений діяч мистецтв, професор, член правління Спілки архітекторів України, доктор мистецтвознавчих наук (1939), заслужений діяч мистецтв (1940) дослідник, педагог...
Усі ці таланти поєдналися в одній особистості, були органічним виявом непересічного творчого духу Василя Григоровича Кричевського - ідеолога українського Відродження 1920-х років.
Його багатогранна діяльність була такою мірою з`єднана з українською культурою першої половини ХХ століття, що здавалось, то саме він, немов диригент, керував її величезним оркестром, задавав тональність і ритміку на етапах її становлення.
Сьогодні виповнюється 150 років з Дня його народження
Василь Григорович Кричевський народився в с. Ворожба на Сумщині в родині міщанина, земського фельдшера.
З дитячих років він почав малювати, а також захоплювався співом і музикою.
Середню освіту здобув у Ворожбянській двокласній школі, згодом - у школі села Нижня Сироватка (у цей час тут вчителював Б. Грінченко).
Закінчив Харківське технічно-залізничне училище, де освіту здобув під керівництвом архітектора С. Загоскіна та О. Бекетова. У 1892 р. працював помічником міського архітектора А. Шпінгеля, у 1893 р. – проектувальником на місцевій залізниці. Пропагував український стиль в архітектурі, зокрема, український модерн. З найбільш відомих архітектурних проектів слід відзначити: будинок Полтавського губернського земства, будинок І. І. Щітківського, літературно-меморіальний будинок-музей Т. Шевченка та інші.
Працював над оформленням книжок М. С. Грушевського та В. Винниченка. Упродовж 1912–1913 рр. очолював майстерню килимів Ханенків. У 1917 р. був обраний першим ректором Української Академії Мистецтв, але відмовився від посади на користь брата Федора. У січні 1918 р. працював над проектами банкнот, за якими була випущена купюра номіналом у 2 гривні. Втім, під час пожежі 1918 р. була втрачена значна частина проектів грошових паперів.
У березні 1918 р. В. Г. Кричевському було доручено розробити проекти Великого та Малого гербів. Митець представив проекти гербів у вигляді тризуба, обрамленого вінком зі стилізованого оливкового листя (Малий герб) та листя у вигляді ромбів (Великий герб). Також розробив Велику й Малу державні печатки.
За правління гетьмана П. Скоропадського керував керамічною школою у Миргороді. Після двох ув’язнень повернувся до Києва, де був поновлений у Академії мистецтв. З 1922 р. – професор Архітектурного інституту, а після реформи закладу – Інституту пластичних мистецтв. В. Г. Кричевськийбув одним з найперших митців, який працював на кіностудії в Одесі. За його участі до кінопрокату вийшли фільми: «Тарас Шевченко», «Звенигора» тощо.
У 1939 р. В. Г. Кричевському було присуджено звання доктора мистецтвознавчих наук. Восени 1943 р. переїхав до Чехословаччини. У 1948 р. переїхав до доньки Галини до Венесуели, де помер у 1952 р. У 1975 р. перепохований на українському цвинтарі штату Нью-Джерсі, США
