Кролевець і Тарас Григорович Шевченко
Кролевецька садиба Огієвських давно стала священним місцем, яке духовно-просвітницьким магнетизмом притягує відвідувачів звідусіль.
Саме тут 25–26 серпня 1859 року під час своєї останньої подорожі Україною Великий поет гостював у сестри своїх вірних друзів братів Лазаревських – Глафіри Матвіївни Огієвської.
Кобзар був настільки вражений красою кролевецьких витворів, що звернувся до відомого ткача Демида Кошука з проханням виткати йому рушник на весілля. Майстер виконав замовлення, однак Тарасові так і не судилося стати на святий оберіг сімейного щастя.
Знесилений тяжкими життєвими випробуваннями, 10 березня 1861 року Тарас Григорович помер на чужині. І саме брати Лазаревські були одними з тих близьких його серцю людей, які турбувалися про виконання священного поетового заповіту.
У ніч з 4 на 5 травня 1861 року в садибі Огієвських у Кролевці стояла труна з тілом Кобзаря, прямуючи у Вічність по дорозі до Чернечої гори під Каневом. А витканий кролевецький весільний рушник покрив домовину поета. Ця подія свято шанується місцевими жителями і донині. Символічно, що саме в стінах колишньої садиби Огієвських й створено Музей кролевецького ткацтва.
